Вкорінюємо черенки винограду
В цьому році я вирішив зробити експеримент: спробувати вкорінити одновічкові черенки винограду.
Для вкорінення я нарізав чубуки таким чином, щоб вузол був розташований знизу, а міжвузлля було вгорі і воно було на перших порах максимвльно довгим.
З чого я виходив використовуючи саме такі черенки? Я подумав, що одновічкові черенки при вкоріненні можуть мати деякі переваги (як і недоліки, але про них нижче).
Візьмемо для уявного експерименту класичний варіант: тривічковий чубук. Для вкорінення не будемо використовувати вкорінювачі. Поставимо, приміром, на воду, чи в кокосовий субстрат - без різниці. Нижній вузол, який знаходиться в теплі і волозі і має рани, почне потихеньку обростати раневою тканиною, а порім і корінці з'являться. Одночасно, а то і раніше, на верхньому вузлі почне розпускатися брунька.
Якщо все іде добре і на молодий пагін попадає достатньо світла верхівка буде виділяти фітогормони ауксини. Ауксини це гормони "благополуччя верхівки" і коли вони потрапляють в зону коренеутворення то це стимулює коренеутворення (пардон за "масло масляне").
Отже, маючи здоровий пагін, що активно росте і кореням утворюватися легше. Цьому сприяє притік ауксинів. Але ауксини утворюються на верхівці, а корінці закладаються в п'ятці і фітогормонам треба подолати, зазвичай, кілька десятків сантиметрів, щоб почати діяти.
До того ж, просуваючись по флоемі, концентрація фітогормонів неминуче падає. І на транспортування ауксинів витрачається певна енергія. Така специфіка.
Одновічковий чубук
Що ми маємо у випадку вкорінення одновічкового чубука? Брунька стартує, і при достатньому освітленні виділяє фітогормони яким не треба нікуди "мандрувати". Все відбувається в межах одного вузла. Корінець утворюється швиде. Це в ідеалі.
Ледь не забув. В свою чергу корінці виробляють фітогормони "благополуччя кореня" - цитокініни, які, в свою чергу, стимулюють ріст пагона. Ми добилися позитивного зворотнього зв'язку коли "верхівка" стимулює "корінці", а "корінці" "верхівку".
Тепер про мінуси застосування одновічкових чубуків. Основний мінус - чубук маленький. В ньому мало пластичних речовин. Значить треба більш серйозно продумати додаткове освітлення. Цю ваду, я думаю, можна частково обійти лишаючи над вузлом якнайбільше міжвузлля. В мене є надія, що пластичні речовини будуть спускатися по флоемі у вузол і живити пагін і корінці. Чи може відбуватися такий процес - не знаю. Вважається, що навесні, під час "плачу" винограду, поживні речовини пересуваються по ксилемі від коренів до верхівок пагонів.
Особисто мені здається, що можливе перенесення і по флоемі "зверху вниз", як це відбувається влітку і восени. Тобто у всі фази розвитку винограду крім фази "пробудження".
Тепер про деталі експерименту. Чубуки були нарізані три тижні тому. Сорт Рошфор. Бруньки стартували вкрай нерівномірно.
Один черенок з двосантиметровим корінцем я вже висадив попередньо вкоротиви міжвузлля. В одного чубука маленький корінець (на фото). В деяких брунька розпустилася, а корінців ще немає. В решти не розпустилася навіть брунька.
Щовечора досвічую світлодіодною лампою, хоча цього явно не длостатньо. На щастя кілька днів були сонячними і на Рофори потрапляло найбільш цінне сонячне проміння.
Я думаю, що освітлення найкритичніший фактор. Зараз ще дні короткі. Вдень, якщо і світить Сонце, світить вого не довго. Штучне ж освітлення не може бути повноціним, хоча і підтримує рослини.
Думаю, що таке вкорінення доцільно починати проводити не раніше березня компенсуючи невеликий запас поживних речовин яскравим освітленням.
Про температуру я не згалував. Ясно, що вона повинна бути приблизно 20-25 градусів. Тобто звичайною для вкорінення. Не меншою за двадцять, не більою, скажімо, за двадцятьсім.
У кого є досвід вкорінення одновічкових чубуків? Якщо у Вас є якісь думки з цього приводу поділіться, будь ласка, в коментарях.
