Моя жимолость в березні
Минулої осені я дістав кілька кущиків жимолості різних сортів. Спокусило те, що ягоди цього куща достигають найпершими в сезоні, а самі кущі морозостійкі і практично не вражаються хворобами.
В результаті в садку з'явилися такі сорти: Дует, Ленінградський велетень, Донька велетня і Гордість Бакчара.
На зиму я їх трохи накрив листям, жимолость холоду не боїться. Взимку сильних морозів не було, температура не опускалася нижче -14 градусів. Я був впевнений, що якщо посадковий матеріал якісний, жимолость впевнено перезимує.
Так і сталося. З настанням перших теплих днів бруньки пішли в ріст. Правда, ченез деякий час, на одному з кущиків маленькі пагінці зів'яли, вже не знаю з якої причини. Не хотілося б його втратити. Один же кущик надумав рясно цвісти - довелося позривати квіти - кущики дуже маленькі і не витягнуть врожаю.
Кілька останніх днів вночі були мінусові температури. Вдень холодно і дме холодний сухий вітер. Холод кущикам не страний, а от сухість для неї дуже не комфортна. В мене колись був один кущик жимолості, правда камчатського підвиду, так він загинув одного літа, хоч я його, наче, поливав. Не любить вона суховіїв і сильної спеки.
Ще кілька днів протримається холодна погода з морозом вночі. Буду на ніч накривати ящиками - навіщо ризикувати.
В мене є і жимолость запашна, або капріфоль. Її ще називають декоративною жимолостю. В неї витке стебло і червоні, неїстівні ягоди. А от квіти в неї гарні, запашні. Вона теж не вибаглива. Плететься на тин і радує перехожих квітами. Її теж не потрібно вкривати не зиму.
P.S. Jurko Senjuk підказав: жимолость на українській мові козолист. Також Вікіпедія підказує, що саме їстівна жимолость ще називається бружмель їстівний. Як би там не було більшість людей знає цю рослину, як жимолость. Я думаю, що в деяких місцях люди цю рослину і незивають, як бружмель. Таке враження, що ця назва з білоруської мови.
Немає коментарів:
Дописати коментар