Мій Блог ✨: 2019

субота, 10 серпня 2019 р.

Допомагаємо визрівати лозі

Час вже біжить до осені і вид невизрілої лози викликає в мене тривогу. Особливо тривожно за окуліровані пагони, які в мене зеленець зеленцем.

Врешті решт я вирішив почати обробляти їх чимось фосфорнокалійним, щоб зсунути обмін речовин кущів з росту на визрівання.

В інтернеті всі тільки і говорять (і пишуть) про монофосфат калію. Слів нема - добриво, мабуть, вартує, щоб його використовувати для прискорення визрівання лози, але в Городищі я монофосфат калію не знайшов. І вирішив обмежитися хелатином. Фосфор + Калій.

Це рідке фосфорно-калійне добриво, в упаковці 50 мілілітрів, за інструкцією пакетик розрахований на 20 літрів води. Я дав на десять літрів, думаю не завадить. Напис рекомендує проводити позакореневе підживлення раз на двадцять днів. Я планую підживлювати щотижня - літа вже майже не лишилося.

На першому фото кущ підщепи RR 101-14 на якому першого липня я прищепив сім вічок сорту Альмінський. Фото зроблене сьогодні, ви самі бачите, що пагони ще маленькі і зовсім зелеті. А хотілося, щоб вони пережили зиму.

Без додаткових заходів тут явно не обійтися. Глобальна мережа, як я вже писав, пропонує монофосфат калію, але ми перевіримо чи буде ефективне хелатне добриво.

До речі - спостереження за результатами окулірування саме цього куща. Я заздалегідь нарізав вічка Альмінського і помістив їх в розчин Корневіну (банально в поліетиленову кришку для закривання слоїків). Впевнений, що вічка не підсохнуть, я методично окулірував сім пагонів один за одним. Зправа неліво, так вийшло. Бруньки довго, десь тижня зо три, якщо не більше, не розпускалися. А потім бруньки почали "стріляти". Причому перими пішли в різт бруньки з правого боку, вони дали потужні пагони. Ліві ж окулірування пішли в ріст значно пізніше, деякі з них і досі дуже маленькі.

Що це може означати? Напрошуються кілька пояснень, як мінімум три. Перше - ті вічка, що були використані для щеплення останніми найдовше контактували з корневіном (а він з групи гетероауксинів) і корневін загальмував пробудження бруньок. Друге - вічка занадто довго були в розчині і розчин якось негативно вплинув не їхню якість. Наприклад вимив якісь речовини зі зрізу і він довше зростався з підщепою. Третє пояснення - для окулірування я спочатку вибирав більш якісні вічка а на останок лишав неякісні. Можливо я це робив ненавсмисно, мимовільно.

Як би там не було а ефект був дуже виразний (зараз він дещо згладився). Ті вічка, що були окуліровані першими дали кілька сантиметрів приросту в той час, як пізніше заокульовані ще й не думали розпускатися.

Тепер для рівномірності пробудження я не буду нарізати вічка заздалегідь, щоб не гальмувати їх пробудження.

І про останнє фото. Це окулірування зроблене днів на двадцять раніше ніж Альмінський. Це Йоханітер. Я про нього писав 4 липня (Окулірування винограду).

Верхній пагін за цей час дав десь півметровий приріст. Нижній пагін менший.

Листя, як ви бачите, серйозно постраждало від грибків, хоч я і обробляв його фунгіцидами. Він росте в такому місці куди Сонце зазирає після одинадцятої години. Відповідно довго не висихає роса. Плюс там затиок, немає провітрюваності.

Останній раз я його покропив Квадрисом... Вид досить хворобливий.

пʼятниця, 9 серпня 2019 р.

В Городищі стелять асфальт

В центрі Городища дорожні роботи повним ходом.

Вже кілька днів в нашому місті, в центрі, проводяться дорожні роботи. З задіянням спецтехніки, на цей раз потужної.

Приємно, що це не традиційний ямковий ремонт - вкладається суцільне полотно. Перед тим, як стелити асфальт частково зняли старий. Ямковий ремонт на центральних вулицях роблять щороку, але в цьому році за вулицю Миру взялися серйозно.

Асфальтовкладник методично постелив на дорогу рівний шар асфальту. Дорогу перекрили і транспорт рухався в об'їхд повертаючи біля Другої школи на вулицю Маніжа (бувша Кірова).

Хоча техніки було задіяно багато особливих незручностей, як на мене, для людей не було. Пішоходи ходили тротуарами. Автомобілі рухалися в об'їзд. При цьому водії автобусів імпровізували забираючи пасажирів.

Правда я бачив, як особливо нервовий водій вантажного буса намагався прорватися по свіжопостеленому асфальту, але його акуратно завернули.

Публікації за липень

В липні я епізодично писав в блог. На кожен день не було тем.

На початку місяця я робив експерименти з окуліруванням винограду і спостерігав за окуліровками, які я зробив в червні. В перших числах стояла спека за тридцять градусів а потім температура аномально впала і липень був майде весь холодний. Тим на менш окуліровки більш-менш прижилися. За винятком чорної шовковиці. Чому жодне вічко овковиці не прижилося я не знаю.

12 липня я спонтанно змайстрував окулірувальний ножик. Вийов гарний інструмент для щеплення. Небезпечна бритва, яка лежала десятиліття, врешті знайшла собі застосування.

14 липня ми викопали часник. Часник вродив великий і досить пекучий. В цьому році всі копали часник в першій половині липня. Ми ж ховали його від спеки під шаром мульчі. вона ж була і добривом.

21 липня я купив два кореневища імбирю і посадив його в родючий торфовий субстрат. На сьогодні, 9 серпня, він ледь пускає перші пагони. Важка на старті рослина. Того ж таки числа проводилися вибори до Верховної ради і я не втримався - вставив свої п'ять копійок.

23 липня я пішов на свою фазенду де спостерігав безчинства буйволоподібної цикадки. Червоне "осіннє" листя винограду видавало її присутність.

25 липня я написав пост під враженням переглянутого мультфільму "Колгосп тварин" за мотивами твору Орвелла. Що і казати: добрими намірами встелена дорога в пекло. Більше б люди знайомилися з творчістю Орвелла може б в кращому світі ми б жили. Зараз же ми ходимо по колу наступаючи на одні й ті самі граблі.

Користуючись нагодою поставлю посилання на ще один свій блог. Блог називається Часопис: всього потроху. В ньому я буду публікувати матеріали які будуть відноситися в меншій мірі до мене особисто. Скажімо так - в ньому, скоріш за все буде менше суб'єктивного, вірніше менше особистого.

Ще один мій блог - на цей раз вже тематичний. Присвячений садівництву і виноградарству. І, взагалі, рослинництву.Садок і виногадник. Про вирощування різних рослин. В основному кущів і дерев. Агротехніка і цікаві факти.

четвер, 25 липня 2019 р.

Орвелл

Ті, хто читав Кобзар - журяться. Ті, хто чивав Орвелла - не дивуються. Ті, хто нічого не читав - радіють.

Ця формула мандрує просторами Фейсбкуку і її, зрештою, кілька днів тому прибило до моєї сторінки. Мається на увазі, скоріш за все, прихід "слуг народу" до влади. Багато хто бачить в перемозі Зеленського щось апокаліптичне для України. Звідси і згадка про Шевченка, як про совість нашого народу і про Орвелла, як про творця відомих антиутопій.

І дійсно, Президентські і Парламентські вибори в 2019 році були не типовими. Такими, що передрікають незворотні зміни. А зміни це завжди невизначеність.

Наша країна, напевне, пройшла якусь стадію розвитку і далі по старому жити було б проблематично.

Якщо подивитися на президентів, які керували Україною, то можна прослідкувати якусь закономірність. Кравчук - партійний функціонер до президентства. Кучма - директор великого підприємства. Фактично це радянські люди до кісткового мозку. Нашвидкоруч перефарбовані з червоного в жовтоблакитне. Після Кучми планувалося поставити на чолі країни Януковича за аналогією з російським патерном Путлер-Медвед.

Але втрутився дядько Сем і ми мали задоволення пожити при Ющенку, який особливо нічого не робив крім того, що розповідав всьому світу який він поборник демократії.

Гранична неефективність Ющенка привела до влади Януковича. І Юшенко і Янукович були такою собі перехідною ланкою від відверто "якби радянського" до олігархічного правління. Олігархічне зародилося ще за Кравчука і навіть раніше, ще за СРСР, але олігархи надавали перевагу керувати через посередників.

Бідолашний Янукович не досидів навіть свого третього терміну (перших два терміни були, за чутками, за дрібний розбій і згвалтування). Так от, третій термін Янукович сидів в Межигір'ї, це було у всіх відношеннях приємно, але все раптово обірвалося.

За Януковичем прийшов Порошенко - постать набагато самостійніша - на відміну від попередніх двох. Це був перший (і поки що єдиний) олігарх при владі. Не нейпотужніший олігарх, але олігарх. Все, як годиться - передовик прихватизації, і далі за списком.

Те, що Порошенко пробув президентом лише один термін дійсно насторожує. Не могло наше суспільство лише за п'ять років пройти якусь фазу свого розвитку. Чи могло? У кого є думки з цього приводу - напиіть в коментарях.

Якщо наше суспільство все ще на тій стадії, що п'ять років тому, то ця стадія і далі олігархічна і Зеленський у великій мірі протеже олігарха Коломойського.

Якщо ж ми таки вступаємо в іншу фазу все стає набагато цікавіше і невизначеніше. Для змін потрібен ресурс (гусениця наїдає жир, щоб було з чого будувати метелика). А в України ресурсу, як такого, відверто кажучи, нема. Так що мимоволі згадаєш про Орвелла.

Напишу зразу - Орвелла я не читав (шкода). Але дивився екранізації. "1984" треба прочитати, або переглянути всім. Особисто я, переглянувши цей фільм, вже ніколи не стану етатистом (прихильником, як мінімум, сильної держави). Я став відностити себе більше до лібертаріанців.

Чи є ризик скочення України в диктатуру при Зеленському? А саме це мають на увазі всі, хто згадує Орвелла. Теоретично можливо все. Але, на мою думку, малоймовірно. Хоча деякі випади Зеленського копіюють поведінку Бацьки - він же актор! У будь якому випадку ми потрапили в цікавий час і нудно точно не буде.

А тому хто дочитав ці всі літери до кінця я пропоную переглянути мультфільм "Колгосп тварин", чи "Ферма тварин", чи "Звіроферма" в залежності від перекладу. Це Орвелл. Приємного перегляду!

вівторок, 23 липня 2019 р.

Буйволоподібна цикадка

За останні кілька років цей шкідник особливо розмножився. Його можна зустріти буквально скрізь. І в садках, на виноградниках, і в дикій пртроді. Здавалося його неможливо знищити. Особливо дошкуляє молодим насадженням і може навіть спричинити їх загибель.

Причому, на відміну від колорадського жука, ця комаха не виділяється якимось особливим забарвленням. Веде малопомітний спосіб життя.

Вона рідко харчується пагонами, які вражає, що робить обробку їх інсектицідами малоефективною.

Вона родом з Південної Америки, але вже чудово пристосувалася до клімату України і навіть більш північних регіонів.

На фото, що зправа, видно результат праці рогатої комахи, але листя далеко не завжди стає червоним, або жовтим. Часто вого просто звисає, стає, якби, матовим, дещо знебарвлюється. Пагін у будь якому разі пригнічується.

Подивіться яке гарне осіннє листя винограду. Любо глянути! Такі листочки малювали художники на картинах минулих століть пишучи картини про збір врожаю.

Осіння пора. Але зараз тільки липень. І листочки забарвлені в не характерний для літньої пори колір зустрічаються поодиноко. Вірніше на окремих пагонах. Інші ж пагони лишаються зеленими, такими як і потрібно їм бути в середині літа.

Ці пагони, як не сумно, є пошкодженими. Попрацювала буйволоподібна цикадка. Невелика комаха салатового кольору з характерними виростами-"ріжками" на голові. Саме із за цих "ріжок" вона і отримала свою назву Буйволоподібна цикадка.

Цей шкідник вражає виноградні лози не зовсім характерним чином. Цикадка взагалі не живиться ні здерев'янілими пагонами, ні зеленим приростом, ні листям чи гронами. Буйволоподібна цикадка відкладає яйця в, здебілього, однорічних пагонах кущів. Не тільки виноградних кущів, комаха вражає багато видів кущів і дерев. В минулому році ця паскуда в нашому дворі ледь не погубила молоюеньку яблуньку.

Так от: цикадка живиться трав'янистими рослинами. Різними бобовими, там - що посмачніше - що трапиться. А в гілках відкладає яйця. Причому вона це робить гострим яйцекладом, серйозно покоджуючи при цьому.

Крім того, що пошкоджується провідна система стебла і утруднюється тік соку буйволоподібна цикадка часто заносить в пошкоджені тканини збудників різних хвороб.

(Ці два фото, а також деякі факти взяті з статті "Обережно, буйволоподібна цикадка")

неділя, 21 липня 2019 р.

Вибори в Верховну Раду 2019

Ніколи так не брешуть, як перед виборами, під час війни і після полювання. Ці слова приписують Отто фон Бісмарку.

Сьогодні другий день заборонена агітація і аж легше на вуха і очі. Але все рівно... Бабусі і дідусі такі перли видають! Розговорився з однією бабусею. Каже - ходила голосувати, проголосувала за кандидата такого то, бо він мені безкоштовно виписав газету. Як людині мало треба!!! Подаруй їй річну підписку на газету і її голос в твоєму кармані. А те що вона отримує таку пенсію, що її треба розглядати в електронний мікроскоп, то це, наче, і нормально.

Я спробував схилити бабусю до думки, що цей кандидат виписав їй газету за її ж гроші, які були зекономлені на її пенсії, але вона була непохитна. Згодившись, що газета це якось дріб'язково вона почала перечислювати інші чесноти свого кумира. Він, буцімто, ремонтує школи і робить інші благородні речі.

Я теж підняв планку, сказави, що її улюбленець замовник вбивства і рейдер першої гільдії. Що журналістів вбивати вважається поганим тоном навіть у італійської мафії чи кози ностри.

Одним словом - не переконав я бабцю.

То давайте проголосуємо за кандидата який, як мінімум, не відвертий вбивця і, як максимум, порядна людина. Хоча б частково.

А потім пропоную розслабитися і подивитися комедію "День виборів". Комедія російська, розрахована на російського глядача (алкоголізованого, як завжди). Але раціональне зерно в ній є.

Імбир

Сьогодні виліив посадити імбир. Рослина цікава у всіх відношеннях, кореневище можна кидати в чай, хай собі росте на підвіконні.

В магазині "Квіточка" я запримітив імбир, що мав вже досить великі набухлі бруньки. Два невеликих кореневища коштували трохи менше двадцяти гривень. Вони мали свіжий не підсуений вигляд - все вказувало не те, що це життєздатний посадковий матеріал.

З весни в мене залишилася куплена грунтосуміш. Пухка, з великим відсотком торфу. В цю суміш я ще додав торхи суперфосфату.

Два кореневища я посадив на невелику глибину, як рекомендують більшість знавців цієї рослини. Імбир має сланку кореневу систему і любить провітрюваність кореневища.

Те, що люди використовують, як прянощі це на корінь а, саме кореневище. Тобто видозмінене стебло, яке розташоване горизонтально і заглиблене в землю. Можливо ще й тому його не можна саджати занадто глибоко.

Посудину посадженим імбирем я рясно полив і поставив в тінь - ця рослина не любить прямих сонячних променів.

Восени ми його занесемо в хату де він і буде чекати весняної теплої погоди. Поки що ж будемо чекати проростків і оберігати від перегрівання і пересихання.

Побачимо чи наросте кореневище місяців через десять - дванадцять.

неділя, 14 липня 2019 р.

Як виростити великий часник

Як виростити великий часник.

Сьогодніній допис про звичайний часник, але цей овоч потрібний, корисний і завжди в ціні. Отже мати гарний врожай часнику приємно. :)

В цьому раці всі копали часник на початку липня, адже червень був аномально жарким і все достигало з випередженням.

Ми для посадки вибираємо великі зубці. Для посадки купили головки сорту Любаша. У всякому випадку так його назвав продавець. Садимо за кілька тижнів перед настанням морозів, щоб часник встиг вкорінитися, але ще не почав випускати з грунту листочки.

В минулому році ми замульчували грядку, накрили її опалим листям, скошеною гірчицею (сидерат) і іншою органікою. За зиму шар органіки злежався, частково перетрух. Часник пробив цей шар, хоча і не зразу. Можливо не треба було накривати його таким товстим шаром.

Протягом весни ми постійно додавали мульчу, вийшов досить солідний шар органіки. Цей шар зберігав вологу і не давав грунту перегріватися. А в червні була спека за тридцять градусів.

Часник ми майже не поливали і тим не менш він виріс досить великий. Зібрали вчора, коли був вільний час. Пера на цей момент вже пожовкли, подекуди посохли і полягли.

Отже щоб виростити великий часник, великі головки, треба відібрати великі дозрілі зубці, посадити восени за кілька тижнів до морозів і подбати про мульчу.

Шар мульчі утримує землю, яку він накриває в вологому пухкому стані і запобігає перегіванню. В грунті розмножуються дощові черв'яки, різні безхребетні і просто мікроорганізми. Вони розпушують грунт, роблять його проникним для повітря і води, збагачують гумусом.

пʼятниця, 12 липня 2019 р.

Ніж для окулірування

Саморобний окулірувальний ніж.

Опишу ніж для прищеплення (окулірування) який я змайстрував сьогодні на скору руку. З старої небезпечної бритви.

Головне для окулірувального ножа це гострота. Рвані рани при щеплені знижують ймовірність зростання компонентів прищепи і підщепи.

Небезпечні бритви робилися з такого металу, який гарно тримає затоку. Профіль леза бритви зроблений таким чином, що бритву легко гострити. На щастя я знайов таку бритву. По ній видно, що вона побувала в бувальцях. Їй, можливо, років п'ятдесят-шістдесят, якщо не білье. Дісталася ця бритва мені в іржавому стані і надщерблена. Але це не має ніякого значення. Я її нагострив до стану коли вона легко збриває волосся і приробив ручку. Вийшов, як на мене, гарний окулірувальний ніж.

Дешево і сердито. Звичайно він поступається зручністю професійним окулірувальним ножам, як то Due buoi але, я впевнений, окуліровки ним будуть виконуватися не менш якісно.

Отже якщо у Вас знайдеться стара небезпечна бритва з неї можна зробити чудовий окулірувальний ніж затративши мінімум часу і зусиль.

Я особливо не заморочувався - вибрав в заготівці ручки із сухої акації канавку, вставив в неї бритву і примотав її ізолентою. Десять хвилин максимум.

А прищеплювальний секатор мені не сподобався. Він робить рвані рани, я вже якось буду щепити старим простим способом.

субота, 6 липня 2019 р.

Івана Купала

З святом Івана Купала.

Сьогодні всіх вітаю з святом Івана Купала. Бажаю провести цей день (і ніч) весело і з користю, спілкуючись з гарними людьми.

Колись, в давнину, це свято знаменувало Літнє Сонцестояння, коли день був найдовшим а ніч найкоротшою. Зараз, фактично, з причини недосконалості літочислення ми святкуємо це свято коли день вже убуває. Ну, та нічого.

Користуючись нагодою хочу спитати читачів може хто знає що це за рослина. Це не цвіт папороті, але рослина досить незвичайна. Досить лише подивитися на її листочки.

Листочки не звичні і формою і кольором. Складаються з трьох частин, кожна частина трикутної форми. Причому трикутники несподівано направлені своєю основою назовні.

Колір у листочків, та і в черешків теж, фіолетовий, антоціановий. Але він не рівномірний, а, як бы, з візерунком. Своєрідний камуфляж.

Є в цієї рослини ще одна особливість. На ніч вона лягає спати. Листочки згортаються. Так що на роль розквітлої папороті вона ніяк не підходить.

Рослина багаторічна. Росте в нас вже кілька років. Взимку на підвіконні, влітку на дворі.

Але в спекотні дні її краще тримати в тіні. Від спеки вана явно страждає. Листочки закриваються. Пересушування грунту вона теж не любить. Реагує на нього аналогічним чином.

Цівте маленькими рожевими квіточками. Не цвіте хіба що взимку. Як тільки освітлення стає достатнім так і розпускаються маленькі квіточки.

Якщо хтось впізнав цю гарну декоративну рослину напишіть, будь ласка, в коментарі.

До речі: вчора на аналогічне прохання ідентифікувати сорт чорної шовковиці відгукнулися друзі і ситуація прояснилася. Може спільними зусиллями ми ідентифікуємо і цю незвичайну рослину.

І знову допомогли друзі через Фейсбук! Юля Дудник підказала: це кислиця кімнатна, або метелик. Дякую!

пʼятниця, 5 липня 2019 р.

Шовковиця

Гарний сорт шовковиці.

Трапився мені в минулому році гарний сорт чорної шовковиці. Дерево різко відрізняється від своїх диких і напівдиких родичів. Велике листя зразу видає шляхетне похдження дерева.

По зрівнянню з листям звичайних форм шовковиць в цього сорту справжні "лопухи".

Під стать листю і ягоди. Великі, соковиті. Плоди мають приємний смак. В них відчувається мере кислоти ніж у плодах дикої чорної шовковиці, але вони і не приторні, якими бувають іноді ягоди білої шовковиці. Присутня освіжаюча кислинка.

Сила росту пагонів велика. Річний приріст вражає.

Звісно я зацікавився таким сортом тим більше що ягоди шовковиці корисні і мати таке дерево в дворі не завадить.

В кінці серпня 2018 року зробив окулірування на доросле дерево білої шовкоиці. Навесну бруньки піли в ріст, зараз це більш ніж метрові пагони.

В останніх числах червня, тобто з тиждень тому, я зробив три окуліровки на молоде дерево білої шовковиці з тим розрахунком щоб в кінці липня пробудити бруньки. За місяць до осені, я маю надію, прищепа дасть певний приріст і пагони визріють.

Хто знає що це може бути за сорт шовковиці напишіть, будь ласка, в коментарях. В наших краях росте багато дерев чорної і білої шовковиць - це відголоски епохи вирощування тутових шовкопрядів. А от саме сортове дерево - рідкість.

Два окулірування я зробив в Т-подібний розріз а третє в приклад. Хочеться визначити який спосіб для шовковиці кращий. Мені здається, що, як і для зерняткових і кісточкових плодових дерев годиться обидва сповоби окулірування. А от виноград краще окуліровувати в приклад.

До речі: пишуть, що шовковиця далекий родич інжиру. В це важко повірити, адже шовковиця невибагливе морозостійке дерево чого не можна сказати про інжир. Близькість видає щіба що наявність "молочайного" білого соку, який виступає в місцях поранення пагонів або листя. Та ще у шовковиці, особливо білої, буває листя форми, що нагадує листя інжиру.

Діліться своїми думками в коментарях. Дякую за увагу. До наступних публікацій.

P. S. І результат не примусив себе довго чекати. В Фейсбуці відгукнулися друзі і Володимир Вайда ідентифікував цей сорт, як Шеллі. Дуже дякую!

субота, 10 серпня 2019 р.