Вже осінь

Осінь вступає в свої права. Задощило. Поступово понижується температура.

Ще недавно ми потерпали від спеки, а тепер наче і хочеться, щоб було тепліше.

Вже другий день дощить. По прогнозу далі буде сухо. Але, мабуть, вже літнього тепла не буде. Будемо надіятись на бабине літо.

Я люблю осінь. Кажуть, що людина любить ту пору року, коли вона народилася. Не знаю наскільки це всеосяжна прикмета, але щодо мене вона вірна. Мене осінь заспокоює. Якби кінець року. Холодна зима ще попереду, спекотне літо вже позаду.

Природа забарвлюється в теплі тони.

Весна, навпаки, сповнює певним оптимізмом. День, що зростає. Яскрава зелень. Все це робить людину енергійнішою. Хочеться щось робити. Таке відчуття, що "все попереду".

Осінь же навпаки - схиляє не до дій, а до спостереження. Таке відчуття, що певний період життя прожитий. Далі - холодна зима, але до неї ще далеко.

А поки що оксамитовий сезон, який особливо прекрасний на півдні, але і в нас теж це гарна пора.

Мимоволі згадується пісня гурту ДДТ "Осінь".