26 вересня в дитсадочках святкували День дошкільного працівника.
За кілька днів дітям роздали домашні завдання - вивчити віршики. Пісеньки розучували в групі.
Вранці, вдягнені по-святковому, хлопчики та дівчатка зібралися в дворі садочку Веселка, вітали своїх вихователів.
О 10 годині розпочалося свято. Багато хвилювання, алі і радості, і підйому. Пісеньки, танці, вірші.
Розучим вірш, розкажем казку,
Спіймати м'ячик? Та будь ласка!
Що ще? На вулиці гуляти,
В рухливі ігри дружно грати.
Ось "Гуси-гуси", "Коровай",
"Автомобілі" - обирай.
Обід. Поспати не забув.
Так непомітно день минув.
Наташа виписала їх через Книжний клуб, і сьогодні кур'єр їх доставив.
Спочатку Женя завзято, хоча і з невеликим успіхом, пробував пересуватися на них по кімнаті, а потім схотів йти кататися на асфальт.
Ми вибралися до магазину агрофірми "Шульц" - там гарний, рівний асфальт. Женя там вчився кататися на велосипеді.
Роликові ковзани добре продумані. Їх можна регулювати в залежності від розміру ноги. Передбачені спеціальні хомути, якими можна фіксувати ногу - тоді не таке навантаження на м'язи.
Проте, коли на практиці стикаєшся з роликовими ковзанами, розумієш, що синяки і розбиті коліна їх власнику гарантовані. Треба зразу ж шукати наколінники, захищати якось голову і лікті. Тільки добившись певної майстерності можна якось убезпечити себе від падінь.
Перший пробний заїзд вийшов, як і очікувалося, скромним.
Ми проїхали до половини стадіону і назад, а прийшовши додому втома далася взнаки. Ковзаняр втомлений, зразу ж захотів спати.
Осінь вступає в свої права. Задощило. Поступово понижується температура.
Ще недавно ми потерпали від спеки, а тепер наче і хочеться, щоб було тепліше.
Вже другий день дощить. По прогнозу далі буде сухо. Але, мабуть, вже літнього тепла не буде. Будемо надіятись на бабине літо.
Я люблю осінь. Кажуть, що людина любить ту пору року, коли вона народилася. Не знаю наскільки це всеосяжна прикмета, але щодо мене вона вірна. Мене осінь заспокоює. Якби кінець року. Холодна зима ще попереду, спекотне літо вже позаду.
Природа забарвлюється в теплі тони.
Весна, навпаки, сповнює певним оптимізмом. День, що зростає. Яскрава зелень. Все це робить людину енергійнішою. Хочеться щось робити. Таке відчуття, що "все попереду".
Осінь же навпаки - схиляє не до дій, а до спостереження. Таке відчуття, що певний період життя прожитий. Далі - холодна зима, але до неї ще далеко.
А поки що оксамитовий сезон, який особливо прекрасний на півдні, але і в нас теж це гарна пора.
Сьогодні придбав садовий інструмент - Прищеплювальний секатор. Річ, хоч і така, що без неї і можна обійтися, але все таки корисна.
Шкода, що скористатися я ним зможу лише на наступний рік. В цьому році вже пізно щось щепити, та і нема вже чого.
Цей прищеплювальний секатор має три леза, що замінюються. Виробництво КНР, само собою. На упаковці логотип Verdi.
Мені сподобалося, що є три змінні леза, що їх можна використовувати в залежності від потреб. Конусне, спеціально для тоненьких гілочок, U-подібне і Ω-подібне.
Хто мав справу з такими секаторами прошу ділитися відгуками в коментарях.
Було б цікаво дізнатися про досвід більш досвідчених - які культури ним краще щепити, і коли.
Наприклад, я чув, що виноград краще всього щепити десь у червні "чорним на зелене". Тобто зберегти в холодильнику минулорічний живець потрібного сорту. А коли підщепа добре розвинеться прищепити в неї минулорічну прищепу. На форумах пишуть, що результат буде найкращим.
Я думаю, що цей секатор згодиться і для зимового щеплення.
Діліться досвідом. Було б цікаво почитати відгуки!
P.S. З тих пір, як я придбав цей секатор пройшло кілька років. В моїх умовах він себе не виправдав - щось йде не так. Я пішов по простому шляху, використовую звичайний окулірувальний ніж.
Більшу частину літа було відносно прохолодно, і ось природа намагається надолужити втрачене.
Вже чимало днів тримається за тридцять градусів. Дощу вже давно не було, і не дивно, що почастішали пожежі.
Горять ліси і торф'яники. По всій Україні.
Сьогодні зранку Городище оповив сизий дим. Не помітити його було важко, а надто відчути його ядучий запах. Оскільки дим з'явився "зненацька", як би ні звідки то по місту поповзли зловісні чутки.
Телебачення показує пожежі під Києвом, і чутки обертаються навколо Києва. "Київ занурений в димову хмару і пожежі такі сильні. що дим дійшов до Городища, Сміли, Черкас".
Ясно, що ніяка лісова пожежа не в змозі викинути так багато диму, щоб він зміг віддалитися від епіцентру пожежі більш ніж на 150 кілометрів, залишаючись при цьому густим.
Інша група домислів циркулювала навколо якоїсь аварії, чи то на хімічному підприємстві, чи то на АЕС.
На мою думку все більш прозаїчно і банально - горить стерня. Плюс Ірдинський торф. Дим від згорання торфу має специфічний запах, який і стояв над нашим містом, а про стерню мені розповідав знайомий, який бачив це неподобство не власні очі.
Ще одна аномалія, тепер вже більш локальна і пов'язана з світом живої природи. В мене в півлітрових стаканчиках ростуть маленькі саджанці катальпи
І одна така катальпа, маленький саджанець, умудрився зацвісти!
Маленьке деревце чотири місяці від проростання маленької насінини. При тому, що вважається, що дерева катальпи починають цвісти в чотири-п'ятирічному віці.
Що примусило цю маленьку катальпу викинути китиці квіток в вересні не ясно. Ясно лише, що це якийсь, як мінімум, нестандартний епігенетичний процес, Ви вже пробачте за мудрствування.
Зате ми побачили, як цвіте ця екзотична рослина. Квіточки маленькі, але ясно, що коли вона виросте вони будуть в декілька разів більші. Сантиметрів по чотири, по п'ять в діаметрі.
Початок осені зустрів нас неймовірною спекою. 34 градуси для вересня досить на типово.
Будемо вважати, що літо продовжується і осінь настане 23 вересня. Астрономічна, а не календарна осінь, коли Сонце перейде з Північної півкулі в Південну, а ніч стане довшою за день.
Поки що ж у нас початок календарної осені, 1 вересня. День знань.
Поздоровляю всіх учнів і вчителів з святом. Хай цей навчальний рік принесе їм нові знання. Додасть мудрості.
Восени в нас є і неприємні моменти - подорожчання тарифів на енергоносії для населення. Але першого вересня ми цього ще не відчули - відчуємо, коли прийдуть рахунки.
Світ кардинально змінюється і ми змушені відповідати не його виклики.
Я надіюся, що війна на Сході почне вщухати. Скоріш за все олігархат якось вже поділив сфери впливу, вже все вирішено (десь "на небі"). Лишилося утрясти це саме "на землі".
