неділя, 4 квітня 2021 р.

Лінукс це просто, новини Городища, Дорифорій

Мої блоги "Лінукс це просто" і "Новини Городища"

Моїх два блоги. Один заведений відносно недавно, інший же досить давно, але я його був закинув. Потім же вирішив, що, все таки, осиротілий блог це не зовсім добре.

Проста в користуванні операційна система Лінукс

Нещодавно завів собі ще один блог на blogspot з адресою linuxojid.blogspot.com. Надумав назвати його Лінуксоїд, але потім перейменував його на Лінукс це просто. З декількох причин.

еволюція UNIX
еволюція UNIX

По перше я ніякий на фахівець в галузі операційної системи Linux, та і взагалі, в операційних системах. Я звичайний користувач, який же тут лінуксоїд. Лінукс це просто це назва, яка і не претендує на якусь професійність і, водночас, дає зрозуміти, що матерімл буде подано в простій і зрозумілій формі.

З іншого боку хочеться трохи розібратися в тому чим часто користуєшся. Хоча б на поверхневому рівні і трішечки глибше.

Я поважаю UNIX-подібні системи, адже вони прагнуть до надійності і є більш досконалими за Windows.

Разом з тим в Лінуксі можна знайти якусь свою конфігурацію і залюбки нею користуватися, а потім захотіти щось нове і кардинально все поміняти.

Я, приміром, був прихильником оточення GNOME, від не так завантажував ресурси ноутбука , як KDE. А потім несподівано вияснилося, що Кеди стали набагато більш спритними, пам’ять не вантажать, процесор не розносять. А ще кілька років все було з точністю до навпаки. KDE несамовито вантажило систему, не всі кириличні літери підтримувало і взагалі поводило себе, як не зовсім допрацьований продукт. Ну і нормально! Зараз в мене стоїть Kubuntu, тобто Ubuntu, тільки з оточенням KDE.

Я взявся потихеньку писати цей блог у великій мірі і для себе також. Коли щось робиш корисного з системою то дуже швидко забуваєш, що зробив і для чого воно було потрібно. А так, записуючи для всіх, і сам мене забуваєш. Коли ж будеш встановлювати нову систему — почитаєш свій власний блог. Себе ж легше зрозуміти ніж когось. Хоча, буває, і не завжди. Буду намагатися писати якомога простіше, щоб і самому було зрозуміло і читачам також - про Лінукс це просто.

Городище 🄽🄴🅆🅂

Другий же блог на blogspot заведений мною давно. За адресою gorodyszcze.blogspot.com. Новини Городища, або Городище news.

Пам’ятаю, що років п’ятнадцять тому я завів такий самий блог з доменним ім’ям hmarka.net, але щось пішло не так. Добре, що я продублював його на сервісі Google. Знову ж — чисто особистий ресурс про те, що відбувається в Городищі і що могло зацікавити мене і читачів.

Дорифорій 🪐

І ще один мій блог, який я завів, для тем, які, можливо, оминають наше практичне життя. Назвав блог Дорифорій.

Дорифорій це, по суті, планета, яка сходить безпосередньо перед сходом Сонця. В різний час це можуть бути різні планети.

Стародавні люди надавали особливого значення планетам, які на небі стояли близько до Сонця. Адже, за їхніми уявленнями, Сонце уособлювало божества, воно було носієм світла і тепла, воно розганяло нічний морок, а значить дарувало всність і впевненість.

Планета, яка сходила безпосередньо перед Світилом, була передвісником дня. Дорифорій в перекладі з старогрецької мови списоносець.

Так і матеріали блога, які я буду намагатися публікувати, я надіюся, будуть передвісниками чогось важливішого. Того, що буде вносити ясність в якісь питання.

Цей пост я доповнюю в березні 2024 року, коли Україна відбиває атаки рашистів. Городище розділяє долю всієї країни. Тим не мене може якісь події і будуть виділятися з-поміж загальнодержавних.

Я думаю, що в мирний час буде більше тем для висвітлення. Зараз же вся увага людей сконцентрована на темі війни. Воно і не дивно. На часі питання виживання цілого народу.

Разом з тим є впевненість, що Україна разом в всім цивілізованим світом переможе цей морок. Такі глобальні цивілізаційні конфлікти вирішуються довго і болісно, але перемога обов’язково буде за світлою стороною.

Слава Україні!


вівторок, 30 березня 2021 р.

Страхи людей

Страхи людей

Мій дід Лаврін прожив довге і насичене життя. На своєму віку він чимало перебачив. Народився він за царя Миколи II Романова а залишив нас за Леоніда Кучми не доживши до ста літ якихось три роки з хвостиком.

За ці майже сто років в світі відбулося багато подій. Аж занадто багато, як на життя однієї людини. Дві Світові війни, три революції. Країною, в якій жив дід Лаврін, управляли і цар, і професійний науковець Михайло Грушевський і професійні бандити Ленін з Сталіним, і гетьман Скоропадський. Дві німецькі влади, Хрущов з кукурудзою і дорогий Леонід Ілліч, Горбачов з перебудовою і незалежна Україна. Епохальних подій вистачало, але до одного поворотного моменту Лаврін Васильович не дожив, буквально, один місяць. 11 вересня 2001 року створило світ в якому ми живемо зараз. Світ гіпертрофованої гонитви за безпекою за всяку ціну. Перефразуючи латинський крилатий вислів можна сказати: нехай запанує безпека, хоч би загинув світ. [1]

Маленькому Лавріну не було і шести років коли до Сонця вже вкотре поверталася комета Галлея. Подія ця була неординарна і хлопчик добре її запам’ятав, а через 76 років, коли комета знову повернулася, дідусь розповідав про свої дитячі враження нам онукам.

Згідно його спогадів багато людей боялися комети, як передвісниці апокаліптичних подій. У багатьох ввімкнувся традиційний для таких подій комплект страхів. Кінець світу, апокаліпсис, антихрист наближається і все в такому дусі. Але були і страхи цілком “наукові”, страхи сучасного типу. Багато хто боявся, що хвіст комети зачепить Землю і люди почнуть масово помирати від отруйних речовин, які, буцімто, містяться в кометному хвості.

Хвіст і справді “зачепив” Землю в травні 1910 року, але, як то говориться, ніхто не постраждав. Більше того: найсучасніша техніка того часу не виявила жодних змін в атмосфері.

В мене страх перед отруйним хвостом комети Галлея в 1910 році асоціюється з страхом перед вірусом в наші дні. Аналогія не повна, але щось в цьому є. Статистика людської смертності за 2020 рік не показала ніякого збільшення, прилади на початку XX століття не показали жодних отруйних речовин від контакту зі “зловісною” кометою.

Так, люди хворіють, але вони хворіли і будуть хворіти завжди. На превеликий жаль це так. Як би ми не старалися від хвороб людство не позбудеться ніколи. Важливо лише не допускати, щоб хвороби не переходили загрозливу межу.

А з новим вірусом справи йдуть, як з рядовою хворобою. Я пишу цей пост, а до мене телефонує мій друг. Розповідає, що в лікарні. Запалення легенів. Йде на поправку. Він пенсіонер, веде активний спосіб життя. За здоров’я дбає, бережеться. Ясно, що було б краще, якби він не захворів, але так сталося, що захворів. Що ж тепер поробиш? Вийде з лікарні і порине у весняні клопоти. Запалення легень це грізна хвороба і важливо своєчасно і правильно лікуватись. Я сам хворів на пневмонію в 2013, здається, році. Враження не з приємних, але це не привід зупиняти економіку і позбавляти народ більшої половини його прав і свобод.

А на планетарному рівні дія цього вірусу з епідемічної точки зору не помітна взагалі, як дія кометного хвоста. Хвіст то колосальний, протяжністю мільйони кілометрів, а дія ніяка. Хіба хтось нажився на людських страхах.

Люди в 1910 році теж помирали. При певних навичках можна було б списувати їхні смерті і на дію комети Галлея також. Не додумалися, от.

Давайте не доводити світ до загибелі, хоч би він був і не такий безпечний.

P.S. Щоб ви розуміли: “глобальна пандемія”, як мінімум не збільшила смертність землян. Не знаю, як кому, а мені дивно читати таку от статистику.

Державна служба статистики України оприлюднила дані, згідно з якими пандемія коронавирусу на статистику поки не вплинула. З початку року в нашій країні померло 378 315 українців. Це на 16 304 осіб менше, ніж за аналогічний період минулого року - в 2019 році за січень-вересень померло 394 619 осіб.

І на фоні всього цього держава вводить безпрецедентні обмеження, вводячи, по суті, санітарну диктатуру. А диктатура, вона така. Безправ'я нам загрожує, якщо не боротися.

...

В положении моем
Лишь чудак права качает,
Доктор, если осерчает,
То упрячет в желтый дом,

Правда, в этом доме сонном
Нет дурного ничего,
Хочешь - можешь стать Буденным,
Хочешь - лошадью его.

Я здоров, даю вам слово,
Только здесь не верят слову,
Вновь взглянул я на портреты
И ехидно прошептал:

"Если б Кащенко, к примеру,
Лег лечиться к Пирогову,
Пирогов бы без причины
Резать Кащенку не стал".

Доктор мой большой педант,
Сдержан он и осторожен,
Да, вы правы, но возможен
И обратный вариант.

...
Висоцький

1. Тут я маю на увазі крилатий вираз: Fiat justitia et pereat mundus. Нехай здійсниться правосуддя, хоч би загинув світ.


Як я потрапив в прикордонники і що з цього всього вийшло, з продовженням

На війні ℜᏕᏕ Доброго дня, читачі. Давно не писав в блог. Більше року. Набагато більше. За цей рік багато що змінилося. Війна ввійшла в мо...