Про людей і про собак.

Про людей і про собак

Останніми днями в нашому місті не спокійно. Городищани якось раптово занурилися у вир місцевих і планетарнх проблем. І ці проблеми лежать в площині гуманного ставлення до тварин і (несподівано) до людей також.

Що до тварин: безпритульними собаками був покусаний чоловік. Вкотре загострилося питання що робити з собаками-безхатченками. Місто шукає способи добросусідського співіснування людей з собаками і собак з людьми.

Не встигли вщухнути пристрасті навколо проблеми безпритульних собак, як звістка про повернення українських громажян з карантинної провінції Китаю підлила масла в вогонь.

В це важко повірити, але бабусі хвилюються не тільки в Нових Санжарах, але і в Городищі (правда, слава Богу, масштаби не ті).

Я вчора і сьогодні обслуговував кілька бабусь, які скаржилися на свою важку долю і незахищеність від коронавірусу. Висловлювали свою експертну думку. Бідкалися, що наших співвітчтзників, які прилетіли з Китаю, можуть розмістити в Миронівці.

Ви уявляєте! Бабця з Городища переживає, що за шістдесят кілометрів від її помешкання з усіма пересторогами будуть жити здорові люди, які теоретично могли мати контакт з носіями коронавірусу. Та ще й вітер зараз дме південний. Не з Миронівки на Городище, а навпаки.

Це якийсь сюрреалізм. А ми дивуємося, що в Середні віки влаштовували полювання на відьом.

Кажу одній бабці - то люди ж ні в чому не винні, та і не хворі вони. Погоджується, але в Миронівку пускати не хоче. Каже хай везуть під Київ в санаторій. Або в Західну Україну. Там свіже повітря. Я не вигадую, пишу майже слово в слово.

Що характерно - на відео, яке я прикріпив нижче, теж така от бабця. Тільки вона воліє відправити людей у море, бо печеться про свої Нові Санжари. У них там, бачите, екологія і її хочуть занапастити. Так що в море, в море. На корабель чи баржу. Сором на весь світ.

А на фото, що в верхньому правому кутку Анастасія Зінченко (Instagram), яка залишилася в карантинній провінції Ухань, бо не схотіла зраджувати свого друга - собачку Мішель. Цікаво, що вона думає про нас. Про своїх співвітчизників, які воліють, щоб вона ніколи не повернулася на Батьківщину бо раптом вона контактувала з хворими. Середньовіччя, пані та панове. Не більше і не менше.

P.S. Станом на перу половину квітня в Україну в'їхало дуже багато людей з-за кордону. В тому числі і з країн де значна кількість населення є позитивними на коронавірус. Ввели більш жорсткі обмедення для населення. Тільки питання чи будуть вони більш ефективними і чи допомодуть вони в боротьбі з пандемією

---

Вкорінюємо черенки винограду

Вкорінюємо черенки винограду

В цьому році я вирішив зробити експеримент: спробувати вкорінити одновічкові черенки винограду.

Для вкорінення я нарізав чубуки таким чином, щоб вузол був розташований знизу, а міжвузлля було вгорі і воно було на перших порах максимвльно довгим.

З чого я виходив використовуючи саме такі черенки? Я подумав, що одновічкові черенки при вкоріненні можуть мати деякі переваги (як і недоліки, але про них нижче).

Візьмемо для уявного експерименту класичний варіант: тривічковий чубук. Для вкорінення не будемо використовувати вкорінювачі. Поставимо, приміром, на воду, чи в кокосовий субстрат - без різниці. Нижній вузол, який знаходиться в теплі і волозі і має рани, почне потихеньку обростати раневою тканиною, а порім і корінці з'являться. Одночасно, а то і раніше, на верхньому вузлі почне розпускатися брунька.

Якщо все іде добре і на молодий пагін попадає достатньо світла верхівка буде виділяти фітогормони ауксини. Ауксини це гормони "благополуччя верхівки" і коли вони потрапляють в зону коренеутворення то це стимулює коренеутворення (пардон за "масло масляне").

Отже, маючи здоровий пагін, що активно росте і кореням утворюватися легше. Цьому сприяє притік ауксинів. Але ауксини утворюються на верхівці, а корінці закладаються в п'ятці і фітогормонам треба подолати, зазвичай, кілька десятків сантиметрів, щоб почати діяти.

До того ж, просуваючись по флоемі, концентрація фітогормонів неминуче падає. І на транспортування ауксинів витрачається певна енергія. Така специфіка.

Одновічковий чубук

Що ми маємо у випадку вкорінення одновічкового чубука? Брунька стартує, і при достатньому освітленні виділяє фітогормони яким не треба нікуди "мандрувати". Все відбувається в межах одного вузла. Корінець утворюється швиде. Це в ідеалі.

Ледь не забув. В свою чергу корінці виробляють фітогормони "благополуччя кореня" - цитокініни, які, в свою чергу, стимулюють ріст пагона. Ми добилися позитивного зворотнього зв'язку коли "верхівка" стимулює "корінці", а "корінці" "верхівку".

Тепер про мінуси застосування одновічкових чубуків. Основний мінус - чубук маленький. В ньому мало пластичних речовин. Значить треба більш серйозно продумати додаткове освітлення. Цю ваду, я думаю, можна частково обійти лишаючи над вузлом якнайбільше міжвузлля. В мене є надія, що пластичні речовини будуть спускатися по флоемі у вузол і живити пагін і корінці. Чи може відбуватися такий процес - не знаю. Вважається, що навесні, під час "плачу" винограду, поживні речовини пересуваються по ксилемі від коренів до верхівок пагонів.

Особисто мені здається, що можливе перенесення і по флоемі "зверху вниз", як це відбувається влітку і восени. Тобто у всі фази розвитку винограду крім фази "пробудження".

Тепер про деталі експерименту. Чубуки були нарізані три тижні тому. Сорт Рошфор. Бруньки стартували вкрай нерівномірно.

Один черенок з двосантиметровим корінцем я вже висадив попередньо вкоротиви міжвузлля. В одного чубука маленький корінець (на фото). В деяких брунька розпустилася, а корінців ще немає. В решти не розпустилася навіть брунька.

Щовечора досвічую світлодіодною лампою, хоча цього явно не длостатньо. На щастя кілька днів були сонячними і на Рофори потрапляло найбільш цінне сонячне проміння.

Я думаю, що освітлення найкритичніший фактор. Зараз ще дні короткі. Вдень, якщо і світить Сонце, світить вого не довго. Штучне ж освітлення не може бути повноціним, хоча і підтримує рослини.

Думаю, що таке вкорінення доцільно починати проводити не раніше березня компенсуючи невеликий запас поживних речовин яскравим освітленням.

Про температуру я не згалував. Ясно, що вона повинна бути приблизно 20-25 градусів. Тобто звичайною для вкорінення. Не меншою за двадцять, не більою, скажімо, за двадцятьсім.

У кого є досвід вкорінення одновічкових чубуків? Якщо у Вас є якісь думки з цього приводу поділіться, будь ласка, в коментарях.

---